ПОЛОЖЕННЯ ПРО РАДУ
Комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 270

Криворізької міської ради
 

1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

            1.1.Положення про Раду КЗДО №270 КМР визначає їхні функції у державно-громадській системі управління дошкільним навчальним закладом (далі - заклад).

      1.2.Ради є добровільним громадським формуванням, створеним на основі єдності інтересів батьків щодо реалізації прав та обов'язків своїх дітей під час їх навчання у закладі.

      1.3.У своїй діяльності Ради керуються Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про об'єднання громадян», Конвенцією ООН «Про права дитини», «Положенням про дошкільний навчальний заклад», статутом закладу, цим положенням та іншими нормативно-правовими актами в галузі освіти і міжнародного законодавства з прав дитини.

            1.4.Рішення про заснування Ради закладу приймається на загальних зборах батьків відповідних груп або закладу.

•       1.5.Легалізація (офіційне визнання) Ради є обов'язковою і здійснюється шляхом письмового повідомлення про заснування (реєстрацію) керівництва закладу.
•       1.6.Припинення діяльності Ради може бути проведене шляхом реорганізації або ліквідації (саморозпуску, примусового розпуску).

2. МЕТА, ЗАВДАННЯ, ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ДІЯЛЬНОСТІ

            2.1.Метою діяльності Ради є захист законних інтересів дітей в органах громадського самоврядування дошкільного навчального закладу, у відповідних державних, судових органах, забезпечення постійного та систематичного взаємозв’язку батьків і педагогічного колективу закладу, а також надання допомоги педагогічному колективу в реалізації завдань дошкільної освіти.

            2.2. Основним завдання діяльності Ради сприяти створенню умов для:

• збереження та зміцнення здоров’я дітей;
• формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дітей;
• виховання у дітей елементів природодоцільного світогляду,розвитку позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;
• утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини;
• розвитку потреби в реалізації творчих здібностей дітей;
• всебічного зміцнення зв’язку між родинами, дошкільним закладом і громадськістю з метою встановлення єдності їх виховного впливу на
• дітей;
• залучення батьківської громадськості до організації дозвілля та оздоровлення дітей;
• виховання дітей, обмін позитивним досвідом родинного виховання;

• сприяння соціально-правовому захисту учасників навчально-виховного процесу.
• всебічного зміцнення зв'язків між родинами, навчальним закладом і громадськістю з метою встановлення єдності їхнього виховного впливу на дітей;
• організації роботи з розповсюдження психолого-педагогічних і правових знань серед батьків, підвищення їхньої відповідальності за навчання і виховання дітей;
• вирішення питань розвитку матеріально-технічної бази навчального закладу та його благоустрою.

Основними принципами діяльності ради є:

•  законність;
•  гласність;
•  колегіальність;
•  толерантність,
•  виборність,
•  організаційна самостійність у межах повноважень, визначених цим положенням та законодавством;

•  підзвітність і відповідальність перед загальними зборами батьків закладу, груп.

3. ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ РАДИ

            3.1. Рада груп формується з батьків або осіб, які їх замінюють, і діє від їхнього імені.        
            3.2. Рада груп (групи), голова та заступник голови та секретар обираються на зборах батьків груп (групи)  на початку навчального року. Кількісний склад та термін повноважень ради визначаються зборами батьків групи.          
            3.3.  Рада закладу формується з голів (представників) усіх рад груп, та з інших батьків за рекомендацією рад груп закладу.
            3.4. Кількісний склад ради закладу, строк її повноважень визначаються загальними зборами батьків або радою дошкільного закладу.
При цьому від ради кожної групи в склад рад закладу входить не менше одного представника. Із складу ради обирається голова, його заступник та секретар.   
            3.5. У випадку, коли член член достроково складає свої повноваження, вибори нового члена відбуваються на батьківських зборах.
 

ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ РАДИ

            4.1. Ради мають право:

• брати участь, за згодою батьків, в обстеженні житлово-побутових умов вихованців, які перебувають у несприятливих соціально-економічних умовах;
• встановлювати зв'язки з місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, органами внутрішніх справ, громадськими організаціями, підприємствами, навчальними та науковими установами, фізичними особами щодо надання фінансової та матеріально-технічної навчальному закладу, захисту здоров'я і життя вихованців, благоустрою та з питань забезпечення санітарно-гігієнічних умов у навчальному закладі;
• виносити на розгляд керівництва (педагогічної, піклувальної рад)  навчального закладу пропозиції щодо зміни типу навчального закладу, його статусу, вдосконалення умов організації навчально-виховного процесу, організаційно-господарських питань, які мають бути розглянуті керівництвом навчального закладу в місячний термін, а результати розгляду доведені до відома батьків;
• звертатися до директора, класного керівника, піклувальної, педагогічної та ради гім­назії щодо роз'яснення стану і перспектив роботи навчального закладу та з окремих питань, які турбують батьків;
• порушувати клопотання щодо позбавлення чи обмеження батьківських прав;

• за необхідності заслуховувати звіти батьківських комітетів і надавати допомогу щодо поліпшення їхньої роботи;
• скликати позачергові батьківські збори (конференції);
• створювати благодійні фонди відповідно до чинного законодавства, у т.ч. контролю­вати надходження й розподіл коштів, брати участь у вирішенні інших питань, перед­бачених статутом цих фондів;
• сприяти залученню додаткових джерел фінансування закладу: кошти

     батьків або осіб, які їх замінюють, добровільні пожертвування і цільові

          внески фізичних і юридичних осіб, інших коштів, не заборонених    
          чинним законодавством України.

•  вносити на розгляд керівництва (педагогічної ради) закладу пропозиції

           щодо зміни типу закладу, його статусу, вдосконалення умов організації   
           життєдіяльності дітей, організаційно-господарських питань, які мають      
           бути розглянуті керівництвом закладу в місячний термін і результати
          розгляду доведені до відома батьків.

• звертатися до завідувача, педагогів або педагогічної ради дошкільного закладу щодо роз’яснення стану і перспектив роботи закладу та з окремих питань, що турбують батьків;
• за необхідності заслуховувати звіти комітетів і надавати допомогу щодо поліпшення їх роботи;
• скликати позачергові загальні збори батьків (конференції);
• створювати благодійні фонди відповідно до чинного законодавства, у т.ч. контролювати надходження і розподіл грошей, брати участь у вирішенні інших питань, передбачених статутом цих фондів;
• надавати пропозиції завідувачу закладу щодо виділення з благодійного
• фонду матеріальної допомоги вихованцям закладу та стимулювання діяльності педагогічних працівників закладу;
• сприяти покращенню харчування вихованців закладу;
• сприяти дотриманню санітарно-гігієнічних та матеріально-технічних умов функціонування закладу;
• брати участь у прийнятті рішень стосовно організації оздоровлення вихованців закладу;
• сприяти організації інноваційної та експериментальної діяльності дошкільного закладу.

      4.2. Рада може створювати постійні або тимчасові комісії з окремих напрямів роботи.

      4.3.  Рада зобов’язана:

• виконувати плани роботи;
• вести протоколи засідань зборів батьків, що зберігаються в справах

дошкільного закладу;

• надавати інформацію про свою діяльність за проханням завідуючої закладу або відповідного органу управління освітою;
• у разі потреби організовувати чергування батьків під час культурно-масових заходів з метою збереження життя і здоров’я його вихованців;
• звітувати перед загальними зборами батьків (конференціями).

      4.4. Голова ради закладу є членом педагогічної ради закладу. Він може брати участь у засіданнях педагогічної ради закладу під час розгляду питань, віднесених до компетенції ради, з правом дорадчого голосу.

      4.5. Голова (представник) Ради  може бути членом атестаційної комісії

для проведення атестації педагогічних працівників закладу.

1.У перші дні відвідування садка не залишайте дитину одну до вечора, тривалість її перебування в новому колективі має становити 1,5 – 2,5 години і поступово збільшуватись.

2.Батьки можуть пройти у групову кімнату разом з дитиною. Підтримка,теплота, впевненість тому,що мама (тато) поруч,допомагає освоїтись у новій обстановці,установити стосунки з вихователем,дітьми.

3.Дайте дитині до дитячого садка улюблену іграшку. Завдяки цьому в дитини підтримується фон упевненості,улюблена знайома іграшка допомагає відвернути увагу від розлуки.

4.Паграйтесь удома з дитиною в «Дитячий садок», однією з іграшок нехай буде дитина. Поспостерігайте,що робить ця іграшка,допоможіть їй знайти друзів.

5.Постійно створюйте спокійний,безконфліктний клімат для дитини у сім’ї,бережіть її нервову систему.

6.Постійно цікавтесь життям дитини у дитячому садочку. На вихідні обов’язково дотримуйтесь такого режиму дня, як у дитячому садочку.

7.Якомога раніше повідомте педагогів про індивідуальні особливості вашого малюка.

           Важлива роль у формуванні особистості дитини, зокрема у розвитку її мовлення, належить сім'ї. Адже перші слова, перші речення маля вимовляє в колі близьких людей — батька, матері, бабусі, дідуся. Якщо ми любимо свою дитину, бажаємо їй добра та світлої долі, невже байдуже поставимося до труднощів, які згодом спричинюють вади мовлення! Вчасне невиправлення мовленнєвих вад призводить до порушень і затримки загального розвитку дитини, спричиняє труднощі у сприйманні та аналізі як навчального матеріалу, так і реальних подій. От чому логопед завжди попереджає батьків, намагаючись застерегти їх від легковажного ставлення до проблем мовлення їхнього малюка.

У світі звуків

    Наше мовлення складається із звуків. Правильно вимовляти звуки рідної мови дитина має навчитися до школи. Важливим завданням мовленнєвого розвитку дітей є виховання звукової культури мовлення. Поняття звукової культури мовлення досить складне і широке, воно містить цілий ряд важливих компонентів: чітку артикуляцію звуків рідної мови, фонетичну і орфоепічну правильність мовлення, правильне мовленнєве дихання, силу голосу, темп і тембр мовлення, інтонаційні засоби виразності (наголос, логічні паузи, ритм), фонематичний слух. У дошкільному віці простежується неправильна вимова дитиною звуків. Це цілком закономірне явище. Але більшість дітей не може самостійно опанувати правильну звуковимову, отже, потребує допомоги дорослих. Не всі батьки приділяють цьому серйозну увагу. Деякі вважають, що настане час, і дитина сама навчиться говорити. Якщо ж малюк продовжує і за рік-два говорити з помилками, вони дивуються: «Чому ж ти досі не навчився говорити правильно?» Допомогу дітям із серйозними вадами мовлення надають спеціалісти — вчителі-логопеди. Щоб своєчасно виправити звуковимову дітей, батьки мають знати ті вади, які найчастіше зустрічаються у дошкільному віці. Розрізняють такі види неправильної вимови: пропуск звуків, заміна звуків, спотворення звуків.

    Чиста і правильна звуковимова залежить від багатьох чинників. Значну роль відіграють індивідуальні особливості дитини, стан її психічного розвитку. Недоліки вимови звуків можуть бути зумовлені пошкодженням центрального або периферійного відділів мовленнєвого апарату внаслідок інфекційних хвороб або вроджених вад. У таких випадках потрібне втручання ще й спеціалістів-лікарів. Послідовна і систематична робота з дитиною над формуванням звуковимови сприятиме своєчасному виправленню мовленнєвих вад, досягненню на кінець дошкільного віку чіткої вимови усіх звуків рідної мови.

Поради батькам:

• Не повторюйте за дитиною неправильної вимови звуків.

• Розмовляйте з дитиною, правильно вимовляючи слова.

• Своєчасно виправляйте неправильну звуковимову дитини.

• Якщо мовлення вашої дитини нечітке і незрозуміле для оточення, зверніться до вчителя-логопеда.

• Вірші, чистомовки, скоромовки стануть надійними помічниками у вихованні правильного і виразного мовлення вашої дитини.

      Велике значення казок як засобу розвитку мовлення дошкільників. Текст казок – прекрасний матеріал для формування навичок зв’язного мовлення. Старші дошкільники і із задоволенням розповідають казки, зберігаючи народні образні вислови та зображувальні засоби (порівняння, епітети), а також прийнятий у казках своєрідний синтаксичний стрій, мовлення, структуру речень, емоційні особливості твору.

     У методичних посібниках засуджується намагання окремих педагогів зводити характеристику казки до вказівки, що, мовляв, казкові події видумані. Для цього є підстави, оскільки практика переконує, що умовність казки діти самі відчувають. Вона їм подобається. Вони і в групі ладні грати в придуманих казкових героїв, і це треба всіляко підтримувати. Текст багатьох казок піддається прочитуванню в особах. Методика рекомендує скористатися цією можливістю: таким чином вихованці залучаються до діалогу.

     У процесі такої зацікавленої роботи дітей над казкою створюються сприятливі умови для розкриття перед ними особливостей цього виду літературної і народної творчості. Вони ще раз переконуються, що казка — це розповідь про якусь незвичну подію. В її основі — видумка, фантазія, адже насправді звірі не розмовляють, а в казках вони користуються людською мовою. Проте дітей це не бентежить. Навпаки, вони цікавляться казкою саме тому, що в ній звірі живуть і розмовляють зрозумілою мовою.

    Діти усвідомлюють, що в житті вовк і лисиця не дружать а в казці вони — нерозлучні друзі. Це й переконує в тому, що казки з участю звірів – фантастичні. Поряд із звірами у казках діють явища природи: Зима, Мороз, Сонце та ін. Це фантастика, але вони все ж не дивуються цьому, сприймають як можливе, до того ж захоплено. Тому досить часто вдаються до власного фантазування — створення казок про звірів, а то й про навколишні предмети: столи, стільці, книжки, зошити. Завдання вчителя — всіляко заохочувати вихованців  до вигадування  казок. У меморіальному музеї у Павлиші, де працював В. О. Сухомлинський, зберігається 80 томів казок, написаних дітьми. Видатний вчений вважав, що створення казок — не розвага, а засіб розумового й естетичного розвитку дітей.

    Казкову ситуацію діти сприймають як гру. Тому немає потреби повторювати відоме їм і підкреслювати, що казковий сюжет видуманий. У казці йдеться про добро і зло, про погане і гарне. Дитяча увага повинна бути зосереджена на цих моральних і людських категоріях, а не на розвінчанні незвичності казкових ситуацій. І ще одна обставина застерігає вчителя від загострення уваги дітей на фантастичній основі казки. Це — наявність у читанках казок, сюжет яких мало схожий на фантастику, незвичність.

    Працюючи над казкою, не слід випускати з поля зору вимог, які ставляться до всіх уроків читання: домагатися усвідомлення змісту та на основі цього – реалізації виховного потенціалу народної казки.

Хіба не дивно, як швидко ваш малюк перетворився на пустотливого дошкільника? Він став таким невгамовним і рухливим. Тепер вам знадобиться багато сил, щоб впоратися з його бурхливою енергією та допитливістю, а також спрямувати її у продуктивне русло.

Дослідження стверджують, що до п'ятирічного віку мозок людини розвивається на 90%. Тому це час, коли батькам треба опанувати себе й допомагати своєму дошкільнику гармонійно та всебічно розвиватися. Адже не секрет, що навчання починається вдома, у сім'ї.

Далі пропонуються поради, які допоможуть вам оволодіти азами виховання енергійних дітей дошкільного віку.

1. Розвивайте навички спілкування вашої дитини. Перебуваючи в дитячому садку, дитина повинна вміти словами повідомляти про свої потреби та взаємодіяти з людьми, які її оточують. Зокрема, позитивні комунікативні навички допоможуть дитині спілкуватися з вихователем, уточнювати будь-які свої питання й розвіювати сумніви та й просто відпрошуватись у туалет.

2. Навчайте дитину уважно слухати. На відміну від домашнього оточення, у дитячому садку діти повинні вміти мовчати та слухати те, що каже вихователь. Дитині необхідно звикнути знаходитися весь день в одному місці й уважно слухати те, що ви їй кажете. Розвивати цю навичку можна, розповідаючи дитині різні цікаві історії.

3. Давайте вказівки. Дитина у віці 4–5-ти років уже готова приймати ваші інструкції або інструкції вихователя. Грайте з нею в різні ігри, в яких від вас вимагається викласти певні поетапні вказівки або кроки, необхідні для виконання завдання гри. Це навчить вашого дошкільника правильно дотримуватись інструкцій.

4. Заохочуйте групові заняття. У дитячому садку деякі завдання діти виконують у групі. Удома також можна влаштовувати дитячі вечірки. Запрошуйте до себе додому сусідських малюків і дошкільнят, щоб ваша дитина могла спілкуватися з ними.

5. Розвивайте навички моторики вашої дитини. У дошкільному віці дитина вже добре вміє тримати олівець, користуватись ножицями, фломастерами або кольоровими олівцями. Ви можете тренувати навички дрібної моторики вашої дитини, пропонуючи їй малювати звивисті лінії й зиґзаґи і, звісно, розмальовувати.

6. Знайомте дитину з умовами дитячого садка. Відведіть дитину в дитячий садок перед початком навчального року, дайте їй можливість познайомитися з персоналом і провести там деякий час. Так вона зможе познайомитися з місцевою обстановкою, поспостерігати за тим, що там відбувається, і, коли ви незабаром залишите її там саму, вона буде відчувати себе спокійно.

7. Уточнюйте будь-які запитання, розвіюйте будь-які сумніви дитини. Розмовляйте з вашою дитиною про дитячий садок і допоможіть їй відчути радість і хвилювання із цього приводу. Допоможіть дитині звільнитись від будь-якого роду страхів, розвіюючи всі її сумніви, і переконайтеся, що ви повністю усунули всі її побоювання та хвилювання із приводу відвідин цього дошкільного закладу.

8. Допомагайте дитині набувати самостійності. Діти, які здатні самостійно подбати про себе, володіють більшою впевненістю, особливо в дошкільних установах. Важливо вчити й мотивувати дитину витирати ніс і рот, самостійно користуватися туалетом і т. п.

9. Приготуйте для дитини комплект запасного одягу. У дитячому садку дитина може облитись або забруднитись, наприклад, тоді, коли п'є компот, миє руки або малює фарбами. Забезпечте її запасним комплектом одягу, який буде зберігатися в її шафці, щоб у випадку необхідності вона могла перевдягнутися.

10. Надайте в дошкільний заклад повні дані про здоров'я дитини. Коли ваша дитина взаємодіє з іншими дітьми в дитячому садку, вона може легко підхопити інфекцію. У разі виникнення надзвичайної ситуації, пов'язаної з вашою дитиною, офіційні особи дошкільного закладу зможуть удатись до негайних дій, якщо заздалегідь будуть проінформовані про її медичну історію (включаючи дані про імунізацію вашого малюка).

11. Дотримуйтесь режиму дня. Часто з маленькими дітьми буває складно дотримуватись режиму. Важливо встановити для дітей такі правила, щоб не було необхідності постійно нагадувати їм про те, що вони повинні робити протягом дня.

12. Використовуйте почуття гумору. Трохи гумору полегшить ваші бесіди. Гумор також допоможе вашим дітям налагодити зв'язок з вами, краще розуміти вас і бути щасливими.

13. Не зловживайте виховним прийомом, який передбачає винагороду. Чим частіше ви будете використовувати винагороду в якості виховного прийому, тим більше діти будуть очікувати від вас подарунків за виконання навіть найнезначніших дрібних завдань і доручень. Будьте розсудливими. Допомагайте їм зрозуміти важливість маленьких завдань.

14. Навчайте дітей розставляти пріоритети. Для дітей гра завжди стоїть на першому місці, а навчання – на другому. Але батькам необхідно навчити дітей важливості своєчасного виконання домашніх завдань. Ключовим питанням є навчання дітей уміти розставляти пріоритети.

15. Дисциплінуйте дітей. Осуд і вселяння не допомагають у питаннях дисципліни. Якщо дитина забруднила фарбою шпалери, попросіть її прибрати все самостійно. Так вона зрозуміє серйозність виявленої неохайності. Не відкладайте уроки дисципліни. Якщо ви захочете перенести дисциплінарні заходи на інший день, інцидент може просто вилетіти з голови дитини.

16. Весело проводьте час разом. Намагайтеся частіше веселитися разом з дитиною. Проявляйте творчий підхід, слухайте музику, разом танцюйте.

17. Не будьте занадто жорсткими й суворими. Батьківська суворість породжує впертість дитини. Важливо демонструвати їй свою любов. Кажіть їй добрі й ласкаві слова.

18. Запобігайте істерикам малюка. Давайте дитині право вибору. Якщо вона влаштовує істерики, перенаправляйте її на інше заняття. Визначтеся з ситуаціями, які викликають її істерики, намагайтесь уникати їх. Навіть голод, потреба уві сні або втома можуть викликати подібні емоційні зриви.

19. Намагайтесь не казати «ні». Коли дитина занадто часто чує слово «ні», це змушує її відчувати себе обділеною в ніжності й любові. Це також породжує в дитини бунтарський дух, і вона може відмовитися слухати ваші інструкції та вказівки.

20. Не забувайте про те, що ваша дитина ще занадто мала, щоб розуміти абсолютно все. Не очікуйте, що малюк зрозуміє кожне ваше слово. Його світогляд поки ще не такий широкий, щоб він міг розпізнавати значущі й серйозні речі. Тому приведіть свої очікування у відповідність з віком вашої дитини. Шукайте творчі шляхи, щоб наставляти її.

21. Розповідайте маляті про наслідки поганої поведінки. Надзвичайно важливо вчити дитину розуміти, який вплив справляє хороша або погана поведінка. Дайте їй зрозуміти, що коли вона веде себе добре, усі навкруги цінують і підтримують її. З іншого боку, погана поведінка призводить до зауважень і негативних наслідків. Це допоможе їй бути уважною.

22. Не реагуйте занадто гостро, не беріть поведінку дитини близько до серця. Дітям властиво намагатися приховувати свої маленькі помилки. Просто приймайте ситуацію і скажіть, що ви чудово розумієте, хто винен у безладді.

23. Не перевантажуйте дитину. Батьки схильні очікувати, що дитина буде старанно вчитись. Але не перевантажуйте малюка занадто великою кількістю занять. Чим менше занять, тим краще він розуміє їх і засвоює нові знання.

24. Демонструйте позитивний приклад. Те, як ви робите в повсякденному житті, має великий вплив на поведінку вашої дитини. Кожного разу, коли ви складаєте свої речі на місце, закликайте дитину брати з вас приклад і складати свої іграшки.

Дошкільний вік – це вік, коли ваша дитина вже не маля і вже досить зріла для того, щоб дотримуватись ваших інструкцій. Це час, коли батьки повинні дозволити дитині всебічно й безперешкодно розвиватися й досліджувати навколишній світ!

https://childdevelop.com.ua/worksheets/tag-detsad/

У сучасному світі батькам необхідно самостійно розвивати дітей. Оскільки нині першокласники повинні знати і вміти набагато більше, ніж їх однолітки десятки років тому. Без розвиваючих занять, логічних завдань, над рішеннями котрих необхідно замислитися, першокласники йдуть по шляху шкільного навчання без спеціальних навичок і знань. І це засмучує саму дитину, адже у віці 6-7 років не хочеться розуміти, що нічого не знаєш і не вмієш. Звичайно, кожна дитина розвивається так, як їй зручно. Цей процес індивідуальний, але він також залежить і від підходу батьків. Якщо з першокласником постійно займатися, то розвиток його здібностей (навчитися читати, навчитися писати букви і цифри) відбувається набагато швидше, ніж у дітей без таких можливостей.

Основна мета при розробці практичних завдань - завдання для дошкільнят 6-7 років повинні різнобічно розвивати абстрактне мислення і логіку у дошкільнят. Так, як Ви не лише надаєте своєму школяру основи знань, але і вчите його самостійно робити висновки і відкриття. Також дуже важливим є тренування пам'яті для дітей, адже йдучи в 1 клас доводитися швидко освоїти і запам'ятати багато інформації.

Особливе значення для закладення розвитку логічного мислення посідає математика. Саме ця наука задає фундамент правильному, раціональному мисленню на все життя. Звичайно ж, більшість першокласників цей предмет не хочуть сприймати, він їм нецікавий. Дуже важливо, за твердженням психологів і педагогів, щоб завдання по математиці для дошкільнят викликали у нього інтерес і подавалися в ігровій формі. Адже є стільки захоплюючих і цікавих завдань по математиці, які не можуть не викликати у нього цікавість! Можна розпочати з рахунку сходинок, квітів і т. д. Комусь подобається одне, комусь інше. Ще раз нагадаємо, що до різних дітей необхідний різний підхід. Дуже важливо, щоб діти могли мислити самостійно і контролювали свої дії без допомоги батьків.
Математика здатна підняти розумовий рівень, а також організовує і упорядковує мислення вашої дитини.